Виступ Борща О.М., класного керівника 11 класу
Мабуть, немає
на Землі людини, котрої не торкнулася чуйна та турботлива рука Вчителя. Не
кожний з нас відвідує храм, не всі виховуються в благополучних родинах, не дуже
великим тиражем видаються добрі та розумні книги, але всі ми приходимо в школу,
де загалом і формується наша особистість. Отже, вчитель неодмінно впливає на
долі людей, країни.
В
школу всі приходять своїм шляхом. Одні – в дань сімейним традиціям, інші
прикипають серцем до професії надовго і назавжди, треті – під впливом
талановитих педагогів.
Великий дар – бути вчителем, велике щастя –
бути учнем талановитого вчителя. Вслухатися в кожне слово педагога, приєднатися
до невідомого світу знань. Вчитель – творець душі. Він, як скульптор, ліпить
багатопланову особистість. Він надає учням бажання пізнавати невідоме,
світ. Учитель творить Людину.
Я – педагог. Педагог – це актор, і режисер,
письменник і поет одноразово. Це дуже цікава робота: кожний день відрізняється
від попереднього, кожний урок не схожий на інші, кожний учень індивідуальний.
Але в той же час це дуже складна професія. Тому і вчитель повинен бути
індивідуальним, творчо налаштованим. Ти
повинен бути педагогом і особистістю одночасно.
Для мене вчитель - це завжди активна, творча особистість. Він є
організатором повсякденного життя школярів. Збуджувати інтереси, вести учнів за
собою може лише людина з розвиненою волею, де особистій активності належить
вирішальне значення. Педагогічне керівництво таким складним організмом, як
клас, дитячий колектив зобов'язує педагога бути винахідливим, кмітливим,
наполегливим, завжди готовим до самостійного вирішення будь-яких ситуацій.
Педагог – близький і доступний зразок для наслідування, що спонукає учнів
слідкувати за ним, рівнятися на нього.
Справжній педагог повинен працювати на
майбутнє, випереджати свій час. Його має хвилювати не лише окрема
індивідуальність, а світ людей. Завдяки цьому педагогічна професія стає творчою
місією. Місія педагога — це не лише його власні інтереси, мотиви, плани. Він є
посередником між дітьми та системою ідей, традиціями, культурою свого народу і
людства. Його обов'язок — виховувати гідних людей, здатних примножувати
здобутки людської цивілізації.
Учитель — головна фігура педагогічного
процесу. Його особистий приклад — могутній фактор виховного впливу. Завдяки
спілкуванню з учнями вчитель виховує їх не тільки словом, а й всіма якостями
своєї особистості. “Золотим правилом” науки виховання вважав К. Ушинський тезу:
“Вчителеві треба бути таким, якими він хоче бачити своїх вихованців”.
На сьогодні – це педагог-дослідник,
педагог-лідер як педагог нової формації - духовно розвинена, соціально зріла,
творча особистість, компетентний фахівець, який прoфecійнo володіє всім
арсеналом педагогічних засобів, постійно прагне до самовдосконалення та
саморозвитку, стимулюючи до цього своїх учнів.
Сучасний педагог повинен навчити молодих людей системному
мисленню, методам пізнання та самоорганізації, допомогти розкрити власний
потенціал, стимулювати та активно використовувати творчі можливості кожної
особистості.
Які ж риси мають бути притаманні творчій особистості вчителя? Я вважаю, що це, насамперед, високий рівень
моральної свідомості, постійний пошук оптимальних оригінальних рішень
поставлених завдань, творчий стиль мислення, здатність бачити проблему,
виявляти суперечності, творча фантазія, розвинена уява, прагнення досягти
ефективного результату за конкретних умов праці, високий рівень загальної культури.
Творча особистість педагога завжди характеризується високим рівнем
креативності, яскраво вираженими особистісними якостями і здібностями, які
сприяють успішній професійній діяльності.
Ось чому лише будучи самому особистістю
педагог зможе сформувати особистість дитини.
Впровадження в
систему виховної роботи школи
гуманістичних ідей педагогіки
В.О.Сухомлинського
Автор: Шворінь
Людмила Миколаївна ,
класний керівник 5 класу
Величезною моральною силою, що облагороджує дітей,
є творення добра для людей.
Сухомлинський В.О.[3,
с.227]
Азбука виховання
людяності в тому, щоб дитина, віддаючи тепло
своєї душі іншим
людям, знаходила в цьому особисту радість.
Сухомлинський В.О.[ 4 , с.188]
І. Вступ
Безцінною є педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського, яка
ще й досі залишається невичерпним резервом навчально-виховного процесу в школі.
Поряд з інтерактивними технологіями навчання ми не маємо права забувати про
науково-обґрунтовану систему навчання і виховання видатного педагога.
Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського дуже
різнопланова. Сформована на кращих традиціях класичної педагогіки, гуманізму і
народності, вона здобула визнання у світі. Ідеї гуманізму, які він пропагував,
спрямовані на виховання поваги до людини, формування в неї благородства,
порядності, відповідальності, чуйності, волі.
Дитинство – яскрава, неповторна сторінка в житті кожної
людини, школа – це той світ, в якому дитина проживає найважливіший період свого
розвитку, і від того, хто буде поряд із нею, яким буде зміст її виховання, що
буде використовуватись для її розвитку, залежить не лише майбутнє дитини, а й
майбутнє родини, майбутнє країни, майбутнє народу. А педагогіко- літературна
спадщина В.Сухомлинського є незаперечною універсальною скарбницею для
використання у роботі з дітьми. Вона пронизана ідеєю гуманізму, людяності,
доброчинності, любові. За допомогою його художнього слова можна доторкнутися до
найтонших струн дитячої душі, зародити в ній любов до прекрасного.
У сучасних умовах державотворення в
Україні зростає роль гуманістичного виховання підростаючого покоління. У Законі
України "Про освіту" метою освіти визначено всебічний розвиток людини
як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів,
розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування
громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі
інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу. Велика роль у цьому
процесі належить вчителю, адже школа й учителі повинні формувати особистість
відповідно до вимог сьогодення.
Педагогіка В.Сухомлинського є
особистісно-орієнтованою, базується на дитиноцентризмі, за якого дитина – людина розглядається
як найвища цінність. Вона
має бути оточена добром, ласкою, повагою, мудрою любов’ю; мати право на власну
думку і власну помилку, відчути її наслідки і зробити певні висновки; бути
активним учасником педагогічного процесу, що в результаті сприятиме виробленню
гуманних поглядів на життя та дотриманню гуманістичних принципів у життєвих
контактах з оточенням. Чим
більше заглиблюєшся у педагогічний скарб Сухомлинського-Добротворця, тим краще
усвідомлюєш, що гуманістична педагогіка Василя Сухомлинського невичерпна, вона
назавжди залишиться педагогікою завтрашнього дня.
Тому педагогічний колектив навчального закладу і визначив для себе наступну проблему роботи:
«Впровадження педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського в практику роботи
школи», над якою успішно працює протягом кількох років. Впровадження
гуманістичних ідей видатного педагога – земляка здійснюється за наступними
напрямками: естетичне, фізичне та
трудове виховання, екологічне та морально – правове виховання, родинне та
національно – патріотичне виховання, які допомагають розкрити гуманістичні
принципи педагогіки:
1) пізнання багатогранності
дитини та віри в її неповторність і талановитість;
2) визнання природного
оптимізму дитини, обережного звернення до її душі й розуму;
3) виховання в учнів
самоповаги, гідності;
4) утвердження краси в природі
і в людині;
5) формування кращих патріотичних та громадянських якостей особистості;
6) виховання глибокої
моральності та працелюбства.
ІІ. Шляхи впровадження в практику виховної роботи школи
гуманістичних ідей В.О.Сухомлинського.
1.Родинне та
національно – патріотичне виховання.
Завдання вихователя полягає в тому, щоб
відкрити
перед кожним вихованцем усі джерела, якими
живиться
могутнє почуття любові до Батьківщини.
Сухомлинський В.О.[1 , с. 133]
Ідея служіння людям, турбота про їх
благополуччя, щастя, потреба постійно оберігати їх, особливо в годину важких
життєвих випробувань — одна з найголовніших у творах Сухомлинського. Формування кращих національних якостей
здійснюється в процесі підготовки та проведення різноманітних виховних заходів:
зустрічі з колишніми учнями школи, учасниками АТО «Наші хлопці на захисті
України», презентації міні-проекту «Вони виборюють незалежність України»,
загальносільського свята «На сторожі української державності», флешмобів «Ми за
мир!», «Голуб миру», «Хай живе Україна!», свята «Парад вишиванок», благодійних
акцій та ярмарок. Традиційними є в школі літературні марафони «Читаємо
Шевченка», «Казки В.О.Сухомлинського», практикується проведення заходів у формі
усних відеожурналів (« Чуємо тебе, Кобзарю,
крізь століття», «Той незабутній 43 – ій рік» до річниці визволення
Новоукраїнщини та рідного села, « Страшні сторінки Голодомору», «Скорботні
дзвони Чорнобиля», «Та далека земля Афганістан» та інші). Учні школи доглядають центральну площу села,
де знаходиться бюст двічі Герою Соціалістичної Праці О.В. Гіталову, обеліск
Слави та могили похованих 19 бійців,
Парк Пам’яті. В школі проводяться зустрічі з ветеранами війни та людьми
похилого віку та «Діти війни – діти
миру». Регулярно учні відвідують районний краєзнавчий музей, створений колишнім
вчителем історії нашої школи Гаращенко М.О. Традиційно в школі проходять
урочисті лінійки – мітинги до річниці визволення району та села з покладанням
квітів до Обеліску Слави, приймають участь в загальносільському мітингу – ході
до 9 Травня, лінійки до річниці закінчення Другої Світової війни.
Василь Сухомлинський надавав великого значення
сім’ї у вихованні дитини, прикладу батьків та вихованню в дітей любові і поваги
до батьків. Дитина починає пізнавати світ з матері і батька. З того, як
говорить мати з дитиною, як ставиться батько до матері. З цього всього і
складаються перші уявлення про добро і зло. Задля тісних зв’язків з батьками в школі практикуються родинні свята на
день Матері (« Ніжні руки мами»), на свято 8 Березня (« Подих весни»), конкурси
«Моя творча родина», діти готують вітальні листівки мамам, бабусям, сестричкам.
На день Захисника Вітчизни учні готують розповіді про своїх батьків, дідів, братів, про їхню службу в лавах Збройних Сил,
презентують фотоматеріали. На 14 жовтня традиційно в школі проходять конкурси
«Козацькому роду нема переводу» для учнів 1 - 4 та 5 – 6 класів. Учні
знайомляться з традиціями та побутом
українських козаків, зі славетними українськими гетьманами, проводять віртуальні екскурсії місцями
козацьких битв, на острів Хортиця, змагаються в жартівливих конкурсах «Одягни
козака», «Хто більше з’їсть каші?» , «Вправні козаки».
З цього року щочетверга в школі
патріотичний день: діти одягають вишиванки, співають гімн, українські пісні,
читають Т.Г.Шевченка, виготовлять
елементи української символіки.
2.Екологічне та
морально – правове виховання.
Нехай маленька дитина задумається над долею рідної землі,
нехай відчує, переживе
Найважливіше і найважче саме в тому й полягає,
щоб наші вихованці вступали в життя справжніми людьми.
Сухомлинський В.О.,
[4 , с.193]
Формування екологічних знань та екологічної
практики – одне з провідних в виховній роботі навчального закладу. Вже кілька
років в школі працює екологічне об’єднання «Зелений світ», яким керує вчитель
біології Панасенко Л.В. Учні проводять спостерігання та дослідження в природі,
підготували міні – проект «Природа рідного краю». Кожний клас є відповідним
екологічним загоном, що має паспорт, де позначені завдання загону з екологічної
теорії та практики. Задля їх виконання загони здійснюють екскурсії в природу до
джерела, до річки, в парк, в байрак.
Традиційними є в школі екологічні мітинги, конференції. Група учнів підготувала
відеопроект «Екологічні проблеми нашого села». Класні учнівські колективи
виготовили книги – буклети з тем «Екологічні проблеми світу», «Екологія та
хвороби людства», «Екологія нашого села»,
«Пожежа та її наслідки», «Причини пожежі», «Найглобальніші катастрофи України
та світу» та багато інших.
Питання екології тісно пов’язано з
моральними проблемами виховання підростаючого покоління. Формуванню чуйності,
милосердя, відповідальності,
доброзичливості , високоморальності
сприяють екскурсії в природу та трудові операції «Чистий двір школи»,
«Первоцвіт», «Посади дерево», «Школа – куточок краси», «Село – куточок краси» .
Виховна та навчальна робота педагогічного колективу спрямована на
формування вміння дитини жити в
соціумі. З перших днів навчання в школі
дитина знайомиться з правилами поведінки в закладі та громадських місцях ( бесіди
з елементами екскурсії «Я учень», «Я і школа», «Я і село»). Регулярно
проводяться зустрічі з працівниками правоохоронних органів, районних служб в
справах сім’ї та молоді, дільничним лікарем, шкільною медсестрою, учні мають
можливість переглянути відповідні відеосюжети, прийняти участь в вікторинах на
правову тематику «Країна Моралі і Закону», «Ти і закон», «Азбука моральної
культури». Щорічно учні школи стають учасниками районної акції « 16
днів без насильства» до Міжнародного дня толерантності, проводять конкурси з
елементами тренінгу «Що таке толерантність?», «Ми – різні, ми – рівні»,
«Людські чесноти», «Доброта в справах –
доброта в серці», «Добрі долоньки».
Важливою складовою в виховній роботі
являється виховання в дітей чуйності, милосердя, взаємодопомоги тощо. Тому в
школі працює волонтерський загін «Добро і надія», девізом якого є слова «Подари
людям добро, а землі – надію». Діти допомагають ветеранам праці, людям похилого
віку, одиноким. Регулярно в школі проводяться операції «Ветеран поруч»,
«Милосердя», «Доброта». Кілька років тому біля школи була закладена Алея
Пам’яті вчителів, яку засаджують випускники школи.
3.
Естетичне, фізичне
та трудове виховання.
У гармонійному поєднанні краси, що оточує людину, і краси самої людини
провідна роль належить красі людських взаємовідносин.
Сухомлинський В.О., [ 3, с.534]
Єдність праці й емоційно – естетичного виховання досягається тим, що
людина, пізнаючи світ працею, створює красу, утверджуючи цим у собі почуття
краси праці, творчості, пізнання.
Сухомлинський В.О.,
[3, с. 569]
Згідно педагогічних поглядів
В.О.Сухомлинського особистість дитини повинна формуватися всебічно. Гармонійне
поєднання різноманітних аспектів
виховання саме і спрямоване на створення
всебічно розвиненої людини – особистості. Гармонія тіла, духу, поглядів – це ,
в певній мірі, мета школи. Пізнання світу, його краси, краси мистецтва роблять
життя дитини багатим та яскравим. Цьому підпорядковані наступні заходи: екскурсії та туристичні походи по рідному краю ,
екскурсійні поїздки до м. Кіровограда, Новоукраїнки, Умані, Миколаєва, на хутір
Надія, в обласні краєзнавчий та художній музеї, в дендропарк, в обласний
драматичний театр, на циркові вистави. В
школі проводяться віртуальні екскурсії «Кращі бібліотеки світу», «Сім чудес
світу», «Сім чудес України», «Дивовижні місця Новоукраїнщини». В школі для
дітей часто організовуються вечори відпочинку, розважальні вечори, виставки
творчих робіт, малюнків, поробок на різноманітні теми («Осінь завітала»,
«Зимові фантазії», «Лісові фантазії»).
Учні мають можливість займатися в сільському будинку Культури, де
працюють вокальний, танцювальний гурток та гурток сценічної гри.
В.О.Сухомлинський звертав особливу увагу на
фізичний розвиток дитини. Для нього
«виховання фізичної культури – це… турбота про здоров’я і збереження життя як найвищої
цінності» [
3,с. 356]. Тому в школі традиційно проводяться тижні
фізичної культури, олімпійські дні, спортивні змагання «Козацькі забави»,
«Веселі старти», «веселі перерви» для учнів 1 – 4 класів, змагання з
настільного тенісу, футболу, волейболу під керівництвом вчителя фізкультури
Поповкіна В.А. Багато уваги приділяється превентивному вихованню, формуванню
здорового способу життя. Для цього серед 1 – 4 класів проводяться заходи «В
гостях у бабусі Знахарки», «Бережімо здоров’я», для 5-7 класів «Про шкідливі
звички», для 8 – 11 класів «Наше здоров’я – наше майбутнє», «Про шкідливість
паління».
Працю називають могутнім вихователем. Наше село славне своїми трудовими
традиціями, тому опорним моментом в виховній роботі школи є наразі трудове виховання. В школі створена
кімната – музей Хліба, де працює екскурсійна група під керівництвом вчителя
української мови та літератури Поповкіної А.В. Традиційними є щорічні
благодійні виставки – ярмарки хлібних виробів «Образу хліба вклонімося»,
де на виручені кошти були придбані
костюм діда Мороза, ігри в ігрову
кімнату для малюків, періодична преса в шкільну бібліотеку, передані кошти
воїнам – землякам в АТО. Учні школи доглядають шкільний сад, шкільну ділянку,
прилеглу біля школи територію,
центральну площу села, де стоїть бюст О.В.Гіталову. Щорічно допомагають
місцевому господарству у збиранні черешень, малини, яблук, слив. Восени
проводимо виставку квітів та виставку Врожаю. Традиційно учні 4 класу для 1 - 6
класів готують свято – ярмарок «Щедрість рідного краю». Більша частина батьків
працює в місцевому господарстві водіями, трактористами, комбайнерами, тому часто проводимо зустрічі з працівниками
місцевого господарства «Зустріч поколінь», «Хвала рукам, що пахнуть хлібом»,
екскурсії на тракторну бригаду. В шкільному музеї є експозиції, присвячені
мудрому наставнику шкільної молоді Гіталову О.В. та учнівській виробничій бригаді,
яка багато років існувала в Комишуватській школі. Щорічно в селі проходить
свято вручення обласної та районної премії ім.. Гіталова «Степовий орел» кращим
механізаторам та керівникам сільгосппідприємств. Учні школи завжди приймають
участь у святі, покладають квіти до бюста видатному хліборобу, проводять
зустрічі з людьми, що працювали та знали Гіталова. До 100 – річчя з дня народження О.В.Гіталова
всі учні та працівники школи приймали неодноразову участь в окультуренні села,
провели виставку стінгазет «Великий хлібороб», підготували книгу – буклет
«Спогади про О.В.Гіталова», яка зберігається в шкільній кімнаті – музеї Хліба,
відвідали нові експозиції місцевого музею Трудової Слави, провели виховну
годину «Легенда степового краю» з переглядами відеофільмів про Гіталова, знятих
колишніми учнями та педагогами нашої школи, підготували невелику презентацію
«Легенда степового краю», прийняли участь в районному конкурсі творів про
видатного хлібороба.
ІІІ. Висновок.
Ввести дитину в
складний світ людських стосунків –
одне з найважливіших завдань виховання.
Сухомлинський В.О.,
[3 , с. 87]
З перших днів свого життя дитина
опиняється в оточенні складного світу людських стосунків. Вміння жити, творити,
отримувати задоволення від цього, давати радість іншим – це запорука життєвого
успіху людини. Тому вся навчально – виховна робота Комишуватської школи
підпорядкована цій меті – навчити людей жити в
гуманному суспільстві. Гармонійне поєднання всіх напрямків системи виховної роботи спрямоване на
формування всебічно розвиненої
особистості.
Виховання учнів у школі здійснюється
в контексті громадянської і загальнолюдської культури, охоплює весь
навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності
та поєднує інтереси особистості, суспільства і держави.
Виховання
здійснюють для ідентифікації вихованця із загальновизнаними цінностями і
якостями та самореалізації його сутнісних сил. Система цінностей і якостей
особистості розвивається і виявляється через її власне ставлення:
-
ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
-
ціннісне ставлення до людей;
-
ціннісне ставлення до природи;
-
ціннісне ставлення до мистецтва;
-
ціннісне ставлення до праці;
-
ціннісне ставлення до себе .
Колектив
учнів та вчителів школи перебуває в постійному пошуку оптимальних шляхів
впровадження гуманістичних ідей спадщини
В.О.Сухомлинського. Це і свята, і зустрічі, і круглі столи, і конференції, міні
– проекти, ранки, конкурси, екскурсії, трудові операції, концерти, благодійні
акції та ярмарки. Але найголовніше – любов до дитини. Сухомлинський зазначав:
«Не можна пізнати дитину, не люблячи її» [ 5, с. 292].
Зерна доброти, закладені школою, проростають
в душах наших випускників. Вірші А.Вічканова , покладені на музику, стали
гімном с. Комишуватого. О.Савченко написав слова і музику гімну нашої школи.
Немає коментарів:
Дописати коментар